- розпорошити
- див. розпорошувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпорошити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
порозпилювати — I юю, юєш, док., перех. Розпиляти (дошки, колоди і т. ін.). II юю, юєш, док., перех. 1) Розпилити, перетворити на пил багато чого небудь. 2) Розпорошити з силою (рідини, порошкоподібні речовини і т. ін.) … Український тлумачний словник
порозпорошувати — ую, уєш, док. Розпорошити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
порозпускати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Звільнивши від навчання, роботи і т. ін., дозволити всім або багатьом розійтися, роз їхатися. || Дати можливість розійтися, розбігтися в різні боки. 2) Широко, на всі боки розкинути гілля, зайнявши великий простір (про… … Український тлумачний словник
розпорошений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розпорошити. 2) у знач. прикм.Який розпорошився (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
розпорошення — я, с. Дія за знач. розпорошити, розпорошувати і розпорошитися, розпорошуватися 1 3) … Український тлумачний словник